Мовленнєва компетентність як складова навичок ХХІ століття

 Якщо ми прагнемо бути лідерами, вміти вести перемовини та ефективно взаємодіяти з людьми, чітко формулювати власні думки та ухвалювати правильні рішення – без уміння використовувати засоби мови в усному чи письмовому мовленні просто не обійтися.

Основні навички ХХІ століття

Освітяни впливають на розвиток суспільства та виховують успішне покоління – ми не знаходимось осторонь. Без яких навичок не обійтися прогресивній особистості? Людмила Ющенко проаналізувала інформацію Всесвітнього економічного форуму (Давос, 2016) та зауважила, що це:

• вміння управляти людьми; 
• взаємодія з людьми; 
• креативність;
• емоційний інтелект (ЕО);
• формування власної думки й ухвалення рішень; 
• клієнтоорієнтованість;
• уміння вести перемовини; 
• когнітивна гнучкість тощо. 

Особливу увагу приділяють комплексному багаторівневому вирішенню проблем. Адже розв'язувати декілька питань одночасно – сучасна практика, яка вже стала звичною для нас.  

Також надзвичайно важливим є розвиток критичного мислення. «У ХХІ столітті неграмотні не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, а ще – забувати те, чого навчився, й перевчатися», – стверджує Елвін Тоффлер, соціолог, письменник і футуролог. В епоху інформаційної цивілізації надзвичайно важливо розвивати критичне мислення, аби відрізняти правдиву інформацію від фейкової та бачити об'єктивну картину світу. 

Для формування та розвитку цих навичок необхідна мовленнєва компетентність. Що ж це таке?

Мовленнєва компетентність – уміння використовувати засоби мови в усному чи письмовому мовленні.

Уміння спілкуватися, формулювати власні думки та ухвалювати сміливі рішення неможливі без розвитку мовленнєвої компетентності. І це ми відчуваємо вже зараз! За прогнозами Всесвітнього економічного форуму в Давосі, у 2025 році надважливими стануть такі навички:

• аналітичне мислення та інноваційність;  
• активне навчання та стратегії навчання;  
• розв’язання складних проблем;  
• критичне мислення та аналіз;  
• креативність, оригінальність та ініціативність; 
• лідерство та соціальний вплив;  
• використання технологій, моніторинг та контроль;  
• створення технологій та програмування;  
• витривалість, стресостійкість та гнучкість;  
• логічна аргументація, розв’язання проблем та формування ідей.

Навички прогресивного педагога

Лекторка зазначає, що педагог має глибоко розуміти власний предмет та вміти бути посередником одночасно. Професійність і компетентність є дуже важливими якостями, але слід володіти інструментами, що допоможуть сформувати корисні вміння у школярів. Учитель ХХІ століття – не інформатор, а організатор і модератор. Він має вміти організувати різних за віком, статтю, вподобаннями та статусом людей. 

Що ж означає бути посередником? Деякі науковці зазначають, що вчитель – це посередник між минулим і майбутнім. Він може навчити дітей створювати ті проєкти, що будуть корисними в дорослому житті. Для цього необхідно виходити за межі сьогодення та орієнтуватися на майбутнє.

Добре розвинені суспільні навички – обов'язкова риса педагога, адже вчитель є частиною соціуму. Він має коректно себе поводити як серед колег, батьків, так і в дитячому колективі. 

Коли вчитель «виходить» за межі підручника, дошки, класу чи навіть школи – вмикається так званий зовнішній фокус. Це важливо, адже ми вчимо дітей насамперед життя в усіх його проявах.

Протягом навчання ми маємо формувати в учнів підприємницьку компетентність і вчити аналізувати дані. Тому сам педагог має вміти зважувати, оцінювати, аналізувати та робити висновки. 

Джерело: На Урок