29/12/2021

ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ХЛОПЧИКІВ ТА ДІВЧАТОК

Відомо, що мовленнєвий розвиток хлопчиків і дівчаток відрізняється деякою своєрідністю.

🗯
Для дівчаток характерно більш ранній початок мовлення, тому що їх нервова система "дозріває" швидше. У них швидко зростає словник слів, що позначають назву предметів.Дівчатка пізніше освоюють фразове мовлення,зате намагаються говорити правильно, як дорослі. Для них важливе мовлення, як засіб спілкування.
🗯
Мовлення хлопчиків характеризується пізнішим початком. Передусім формується словник назв дій, відносно рано формується граматичний стан мовлення, але кажуть хлопчики часто "своїм мовленням" .
У хлопчиків мета спілкування - вступити в діалог, щоб отримати відповідь.
Крім того, в мовленні дівчат міститься і багато прикметників, що говорить про їхню підвищену уважність до якості, ознак явищ, предметів.
🗯
Експериментально встановлено підвищену вербальну здатність у дівчаток. У них більш розвинені здібності до артикуляції та наслідування.
🗯
Відмінності спостерігаються й у розумінні мовлення хлопчиків і дівчаток: дівчата краще сприймають емоційне мовлення; хлопчики коротке, стримане. Для дівчат важливі почуття та емоції, саме їх вони намагаються помітити у мовленні дорослих. З хлопчиками розмовляти набагато ефективніше безпосередньо і коротко.
🗯
Швидкість дозрівання мозку різна: у дівчат права півкуля дозріває повільніше, у хлопчиків повільніше дозріває ліва. Це пояснює найкращий мовленнєвий розвиток дівчаток до 10 років, а також їх здатність до більш успішного вирішення логічних завдань та запам'ятовування цифр.
🗯
Число нервових волокон, що з'єднують дві півкулі у дівчат більше, ніж у хлопчиків. Виконання кількох справ для хлопчиків одночасно важко.
🗯
У хлопчиків активніший передній мозок, його лобові структури, це пояснює велику вибірковість сприйняття. Тому хлопчики відрізняються високою пошуковою активністю, творчим мисленням. При цьому вимоги до якості, акуратності та ретельності виконання роботи у них невеликі.
🗯
Сприйняття хлопчиків переважно фрагментарне, а у дівчаток деталізоване.
🗯
Під час обробки словесної інформації дівчата користуються обома півкулями, а хлопчики переважно лівою півкулею.
🗯
Просторові здібності хлопчиків вищі. Дівчатка можуть мати труднощі у встановленні співвідношень, так як у них менше розвинена просторово-зорова пам'ять.
🗯
Рівень працездатності.
Дівчата зазвичай після заняття швидко набирають оптимальний рівень працездатності, хлопчики впрацьовуються довго. У спільних заняттях, коли хлопчик досягає піку працездатності, дівчатка починають втомлюватися.
🗯
Дівчатка однаково добре лівою та правою рукою пізнають предмет на дотик, а хлопчики значно успішніше це роблю лівою рукою.
🗯
Існують відмінності у реакції дітей різної статі на оцінки їхньої діяльності. Для хлопчиків дуже важливо, що оцінюється в їхній діяльності, а для дівчаток хтось їх оцінює і як. Для дівчаток дуже важливо, яке вони справили враження
🗯
Проте, зазначу, діти обох статей проходять ідентичний шлях розвитку мовлення.
І за термінами, в нормі, він відрізняється всього на пару місяців, і то не у всіх.
💥
Все це в жодному разі не означає, що хлопчики далі не наздоженуть дівчаток. Неодмінно наздоженуть, особливо якщо їм допомагати та заохочувати до словесного самовираження. Виховуючи дітей різних статей, корисно розуміти деякі особливості, пов'язані з невеликими відмінностями в процесі розвитку мовлення.
Таким чином, у хлопчиків і дівчаток різні гендерні схеми мовленнєвого розвитку.
Це зумовлює значні розбіжності у стилях спілкування: хлопчики активні, наполегливі, ініціативні; дівчатка поступливі, балакучі. - слухняні, Через мовленнєві особливості хлопчиків і дівчаток, вважаю за необхідне підкреслити, що дієвим у роботі з розвитку мовлення- буде облік особливостей.

16/12/2021

Гра як засіб розвитку мовлення дітей із РАС

 Розлади аутистичного спектра – це не вирок і не діагноз, однак навколо цього багато стереотипів. Наприклад, що такі діти не дивляться в очі, подовгу грають в одну й ту саму гру, не розмовляють тощо. У цьому полягає складність розрізнення дітей із аутизмом та школярів, які не розуміють зверненого мовлення, або ж мають інші порушення.

Розлади аутистичного спектра (РАС) – загальний термін на позначення комплексних порушень, пов’язаних із розвитком мозку. Подібні відхилення характеризуються труднощами у соціальній, вербальній та невербальній комунікації, моделями поведінки, що повторюються.

 Корекційно-розвивальні заняття найчастіше проходять у вигляді пасивного спостереження дитиною різних предметів, карток тощо. Але найефективніший спосіб розвитку – це взаємодія з зовнішнім світом через розвивальні ігри, що відповідають рівню розвитку учнів. 

Ігри допомагають розвинути мовлення дітей із РАС за допомогою:

  • сенсорного відчуття предметів;
  • утримання положення та балансу власного тіла;
  • придумування певного сюжету (символічний рівень гри);
  • пошуку шляхів розв’язання ситуацій;
  • реалізації бажаних, але недоступних у реальному житті дій (приготування яєчні тощо).

Види ігрової діяльності 

1. Варто розпочинати взаємодію з дитиною з РАС із сенсорної гри, адже у цей момент дитина знаходиться у зоні власного комфорту та відчуває себе безпечно. Можна пересипати буси, розглядати ґудзики тощо.

2. Предметна гра: діти з РАС «застрягають» на окремих властивостях предмету, тоді як їхню увагу необхідно перенаправити на інші властивості (колір, форма тощо).

3. Сюжетно-рольова гра спрямована на те, щоб діти з РАС легше приймали певну соціальну роль та вчилися домовлятися про неї із партнером по грі («Паровозики в аварії»).

4. Стереотипні ігри («Сніг іде», «Переливання води», «Гра тіней») мають ознаки:

мета і логіка часто не дуже зрозумілі оточенню;

один учасник – сама дитина;

повторюваність;

незмінність;

тривалість;

комфортна гра для дитини;

через цю гру дитина заспокоюється;

саме з цієї гри починається взаємодія з дитиною.

Труднощі під час гри?

Якщо дитині не подобається ваша гра – не наполягайте на тому, щоб її практикувати тут і зараз. Можливо, дитині треба час для пасивного спостереження, щоб ігрова діяльність перестала лякати та почала зацікавлювати.

Якщо дитина пасивно спостерігає – не зупиняйтесь у демонстрації гри. Пам’ятайте, що дитині з РАС потрібно більше часу для того, щоб зацікавитися.

Нове пропонуйте поступово і маленькими порціями. Будь-яка гра має бути психологічно комфортною для дитини, а будь-які нововведення – це додатковий стресовий фактор. Не поспішайте ускладнювати сюжет.

Гру, що сподобалася, необхідно повторювати.

Розвиваючи сюжет – ставте невеликі перепони в діяльності.

Яким принципам слідувати?

співналаштуйтеся на стереотипній грі з дитиною, надавайте більше значення речам, які подобаються дитині, але можуть здаватися дріб’язковими вам;

отримайте задоволення від гри, не знецінюйте цікаву для дитини діяльність;

відчуйте та інтерпретуйте свої емоції в контакті, наприклад, озвучуйте, як подобається та гра, яку ви з дитиною практикуєте;

додати ускладнення в гру;

розширювати сферу інтересів: поступово зацікавте дитину предметами, які схожі на об’єкти його або її інтересів (бджоли, квіти, ліс, рослини тощо).

                          Джерело:НаУрок