29/11/2022

Анаграма як тренажер для дитячого мозку

Дослідження мозку під час і після вирішення анаграм дають результати, що надихають.

Анаграма – це свідчення допитливості розуму й літературний прийом, який полягає в перестановці букв певної лексеми та отриманні іншого слова або слова, що має інакший сенс.
  Записана лексема в культурі людства має вирішальне значення. Люди, які володіють словом, і нині викликають повагу. А що значить володіти словом, писати, говорити? Це означає знати, відчувати, любити, вибирати, добувати з пам'яті, наповнювати змістом, записувати або озвучувати історії, залучати та утримувати увагу інших.
Людина, що володіє словом, завжди затребувана й піднесена. Звичайна життєва мова не блищить різноманітністю, тому зараз, як і в давнину, еліти навчають своїх дітей цьому складному мистецтву. 
  Складання анаграм – це частина загальної системи виховання й оволодіння мистецтвом говорити і писати. Мода на це йшла і поверталася знову, заохочуючи збереження культурних навичок серед знаті. А сімнадцяте століття в європейській культурі іноді називають добою анаграм.
 Двадцять перше століття дає нам змогу оцінити значення анаграм не тільки в культурному сенсі, а і як можливість розвитку творчого начала особистості дитини.
Підсумки досліджень мозку під час і після вирішення подібних завдань надихають. Завдяки систематичному складанню анаграм із заданих слів у студентів, які брали участь у випробуваннях, відбулося значне поліпшення результатів вирішення конкурсних завдань. Помітною була різниця і в обсягах запам'ятовування текстів, і в умінні тривалий час концентруватися на проблемі, і, що цікаво, збільшилася швидкість читання.
  Анаграма виявилася хорошим тренажером для мозку, що розвивається. Терплячі й послідовні батьки просуваються від легкого до складного, пропонуючи спочатку просто збирати змішані букви в задані слова, а потім і складати анаграми з відомого слова, надаючи цьому дух змагальності. Анаграми дають змогу цілком успішно реалізовувати навчання дитини в цьому напрямі.

16/11/2022

ЧОМУ ВКАЗІВНИЙ ЖЕСТ ВАЖЛИВИЙ У РОЗВИТКУ ДИТИНИ?

Вказівний жест це спосіб невербального спілкування дитини з навколишнім світом. Він є передумовою появи мовлення і використовується для спрямування власної уваги чи уваги інших людей на будь-який об'єкт.


Існують два типи вказівних жестів - імперативний (вказівний жест з метою отримання бажаного «Я хочу печиво») і декларативний (вказівний жест з метою привернути увагу співрозмовника «Дивись, печиво!»).

Вказівний жест з'являється приблизно у 1 рік.
У 9 місяців по відношенню до близько розташованих об'єктів. У 12-13 місяців вже для привернення уваги інших людей до об'єктів далеко.
Вказівний жест є передумовою появи перших слів. Первинна функція вживаного слова зводиться до вказівки. Відсутність вказівного жесту до 1-1,5 дає привід звернути увагу на психо-мовленнєвий розвиток дитини
Причини здійснення вказівного жесту:
1. Моторна складова (дитина не може зімітувати простий рух пальцями-м'язовий тонус)
2. Психо-мовленнєва складова (дитина не розуміє навіщо і в якій ситуації його потрібно використовувати)
Формувати вказівний жест потрібно самостійно шляхом складання пальчиків дитини своєю рукою, та її вказівним пальцем показувати на предмети та обов'язково вимовляти їх.
Поступово зменшуйте фізичну підказку і робіть паузи, щоб дитина мала можливість спробувати жест самому. Важливо, щоб дитина навчилася використовувати вказівний жест повністю самостійно.
Як же допомогти дитині її сформувати?
1. Пальчикова гімнастика
2. Натискати вказівним пальцем на кнопки, дзвіночки,поп-іт,жабки,які стрибають...
3. Малювати пальчиковими фарбами
4. Ігри з пальцеходами та ін.
5.Практикуйте навчання під час їжі. Пропонуйте дитині на вибір те, що вона любить, та їжу, яка їй зовсім не подобається. Сенс у тому, що дитина отримує ту їжу, на яку вона вказує пальцем.
Дуже важливо не робити таке навчання «нудним» – це має бути гра, веселий досвід для вас обох!
Пам'ятайте! вказівний жест – важливий етап в онтогенезі розвитку дитини!!!